Эл. почта: kmlis@rambler.ru

ДП “Укрлісконсалтінг” повідомляє, що працює галузева “гаряча телефонна лінія ”- 236 для абонентів усіх GSM операторів України, зателефонувавши на яку, Ви можете:  

·  отримати відповіді на питання;

·  поділитися своїми пропозиціями;

·  повідомити про проблеми, що виникають;

·  отримати інформацію про проведення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини;

·  інші питання, що хвилюють споживачів деревини.

     Вартість хвилини розмови 2 грн. Тариф вказаний з урахуван-ням ПДВ та без сплати до ПФ. Плата за з’єднання — згідно з тарифами оператора.

Віталій КРАСОВ:

ЗВІРІВ НЕ ЗАЛИШАЄМО В СКРУТІ

 

Посушлива осінь збіднила раціон травоїдної дичини: озимина зовсім квола й не пожируєш на ній. Правда, на полях поки ще є кукурудза, буряк, капуста. Отже зайці, копитні скрути в їжі не відчувають. А на сніжну холодну пору дбайливі мисливці, лісівники припасли звірам чимало корму.

Як турбуються про дичину на підприємствах управління лісового та мисливського господарства розмовляємо з його головним мисливствознавцем Віталієм КРАСОВИМ.

— Передусім зазначу, що в системі нашого управління мисливське господарство ведуть вісім з дев’яти підприємств. За десять місяців року в нього вкладено вже майже п’ятсот тисяч гривень. Причому на заготівлю кормів і охорону мисливських угідь витрачено понад 60 відсотків зазначеної суми.

— І що ж припасено для звірів?

— Маємо майже 114 тонн зерна, зерновідходів і кукурудзи, 41 тонну коренеплодів, 33 тонни сіна, 16 тисяч штук кормових гіллячкових віників.

— Коли розпочинаєте підгодівлю?

— Як ляже сніговий покрив або вдарять сильні морози. Взагалі, за науковими нормами в наших краях підгодівля розрахована на сто днів.

Корми виставлятимемо на спеціально обладнаних майданчиках, де постійний контроль ведуть лісова охорона, єгері, аби звірі не стали легкою здобиччю браконьєрів.

— Ви ще ж маєте вольєри?

— Так. Займаємося штучним розведенням диких кабанів, оленів. Періодично випускаємо їх в угіддя. Найкраще працює в цьому напрямку Ізяславський лісгосп, де тваринами опікується пристрасний природолюб Володимир Федорович Рожко. Ізяславці вже раз випустили в угіддя 42 диких свині. Зараз у великому вольєрі, що розташований серед лісу, знову розвелося чимале стадо. Згодом частину його випустять на волю, аби в наших лісах побільшало цього сильного звіра.

У Славутському, Шепетівському, Летичівському лісгоспах та Хмельницькому лісомисливському господарстві теж розводять кабанів у вольєрах. А у вольєрі Кам’янець-Подільського лісгоспу є невелика популяція плямистого оленя.

— На початку цього року проходив облік дичини в мисливських угіддях державних підприємств лісового господарства області. І що нарахували?

— Майже півтора тисячі козуль, 479 кабанів, 118 плямистих оленів.

— Де в нас найбільше дичини?

— Зрозуміло, де більше лісів — на півночі області. Сюди й видається значна частина ліцензій на кабана, козулю. А оленів найбільше в Хмельницькому лісомисливському господарстві.

— Знаю, поголів’я дичини повільно зростає. Що заважає?

— Факторів чимало. Передусім, це браконьєрство. Хапуги винищують дичину з допомогою зброї, автомашин, петель, капканів. Оскільки попадаються дуже рідко, то ведуть себе нахабно. Хоча все ж попадаються, правда, як кажуть, дрібні сошки або ті, що допускають незначні порушення правил полювання. Цього року виявлено 109 випадків порушень правил. На винуватців накладено 19 тисяч гривень штрафів.

Також допікають хижаки. Велика їх щільність призводить до зменшення чисельності зайця-русака та значних втрат парнокопитних звірів.

— Це правда, що в лісах знову з’явилося багато вовків?

— Відомості дещо перебільшені. Хоча, приміром, в Кам’янець-Подільському районі цьогоріч застрелили десять сіроманців. Зрідка перехідні зграї з’являються на півночі області. Та нас не вони, а лисиці — ці наймасовіші переносники смертельно небезпечного сказу — більше турбують. Треба сказати, що в області взагалі залишається складною епізоотична ситуація зі сказом. Позаторік зафіксовано 112 випадків, торік — 128, за дев’ять місяців поточного року — 89 випадків сказу. Боротьба з переносниками цієї хвороби не дає бажаних результатів.

— Що ще заважає розвивати мисливське господарство?

— Відсутність приватного власника, який через наше недосконале законодавство не може вкладати кошти в цю галузь, яка в розвинених країнах дає великі прибутки, сприяє швидкому зростанню поголів’я дичини. Але ми оптимісти — сподіваємося, що крига скресне і наші ліси будуть такими ж багатими на звірів, як і в європейських країнах.

 

Інтерв’ю взяв

Віктор КРИВОШИЯ.